?

Log in

No account? Create an account

hronika_kp


Хроніка знищення Старого міста


Previous Entry Share Next Entry
Як Василь Фенцур спотворює Площу Ринок: Північні квартали (частина 1)
kp_hronika wrote in hronika_kp
Ось так мав виглядати відновлений квартал Площі Ринок:
008557_1

А так цей квартал виглядає у наш час, коли його нівечить хвороба під назвою Василь Фенцур:
008557_2

Звісно, декілька будинків справляють враження середньовічних, але як раз вони до Фенцура відношення не мають. До речі, навіть ці будинки Василь не дав реставраторам як слід доробити, а зараз вони повільно руйнуються і заповіднику до них немає ніякого діла. Старі будинки, створені професіоналами, повільно руйнуються, а на цьому тлі «професіонал» 21 століття Василь Фенцур створює нове обличчя Старого міста. Хоча там, де похазяйнував Фенцур нічого старого не залишається.

З приводу часу заснування найдавнішої площі Кам'янця-Подільського вчені давно ведуть суперечки. На площі були виявлені залишки давньоруських жител княжого періоду (12-13 ст.). Ще в 1960-ті роки на площі знаходили речі початку нашої ери. Археологічні дослідження могли б остаточно вирішити це хворе для науки питання. Але їх треба проводити. І про це багато говорять, але практично нічого не роблять. А те, що роблять… Не потрібно бути вченим, щоб зрозуміти, що екскаваторами не досліджують. Котловани, про які тут вже писалося – яскраве підтвердження методів наукової роботи Фенцура і ввіреного йому заповідника. Саме за часів його правління на посаді директора національного заповідника площа отримала назву «Польський ринок».

Фенцур зовсім не збирається з'ясовувати походження ринку. Його мета - якомога швидше забудувати площу за власними проектами - адже це гроші! А Фенцур любить гроші! Тому він забув про те, що і концепцію відновлення Старого міста, і проекти регенерації площі давно були розроблені київським НДІ теорії та історії архітектури і містобудування (НДІТІАМ) відповідно до наукової методики регенерації. Він забув і про те, що ці проекти були затверджені 20 років тому науково-методичною радою Держбуду України. І що на них було витрачено кілька років роботи київського НДІ і чимало державних коштів: саме Держбуд України замовляв їх розробку! Ці проекти не секретні. О.Пламеницька, їх автор, неодноразово їх публікувала. Але замовники-«забудовники» наукових книжок не читають, звідки їм знати, що 20 років тому цілим колективом була виконана величезна робота по Старому місту? Дивно тільки, чому про це забули ті, хто зобов'язаний був не тільки це пам'ятати, а й реалізовувати?

У числі інших ділянок Старого міста проект регенерації був розроблений і по північному кварталу ринкової площі. Це було ще 1991 року.

008504

008505

А втілення наукової концепції регенерації почалося ще в 1980 р., коли київський архітектор-реставратор Євгенія Пламеницька відновила два будинки на Польському ринку № 4-а. Вона з групою реставраторів провела детальні обміри, розкопки і дослідження підвалів будинків. Дещо з цих матеріалів вдалося розшукати, тому враження скласти нескладно.

008506_1

008506_2

008506_3

008507

У 1981 р. Е.Пламеницька розробила проект відновлення будинків на Польському ринку, 4-а:
008507_2

На початку 1980-х рр. будинки були відновлені на середньовічних підвалах. Правда, проект відрізняється від реалізованого варіанту: відсутня галерея перед фасадами будинків.

008508

008509

Галерею не захотів робити Фенцур. Але нещодавно з його відома частину фасаду перефарбували в буряковий колір, а перед будинком якось поставили зелений пивний ларьок. Всі знають, що Фенцур любить пиво. Напевно, від пивом він і погодив це поєднання кольорів.

008550

Тепер відновлені Є.Пламеницькою будинки, які стоять поруч з убогими будинками авторства Фенцура, туристи вже вважають пам'ятками архітектури 17-18 ст.

008510

008554

Шкода, що не встигли тоді відтворити за проектом Є.Пламеницької третій, кутовий будинок. Його, здається, проектували у вигляді 19 століття. Мабуть, не хотіли фантазувати, а інших архівних матеріалів не знайшли. Але архітектура його була цілком пристойною.

Як і будь-яку справу, що вимагає професіоналізму, регенерацією повинні займатися професіонали. А Фенцуру це невигідно з усіх боків. По-перше, він не був автором затверджених проектів регенерації, і за законом про авторське право повинен був рахуватися і з проектами і з їх автором. А автор проектів міг переконати замовників-забудовників будувати красиво і в історичному стилі. Тоді що б робив він, Фенцур? Красиво і в історичному стилі він проектувати не вміє! Тому Василь Фенцур вирішив розробити всі проекти заново і взяти гроші з забудовників – але вже собі. Зрозуміло, він все робив тихо, щоб не дізнався розробник проектів регенерації.

Крім того, Василеві Фенцуру не давали спокою лаври поляків, які відновили після руйнувань другої світової невелике історичне місто - Ельблонг, побудувавши на збережених фундаментах і підвалах повністю нові будинки, образ яких віддалено нагадував зруйновані під час війни середньовічні будинки. Полякам не до душі Ельблонг. Експеримент не отримав підтримки і в народі і серед фахівців. Але Фенцур переконує всіх, і насамперед міську владу, що саме так треба «відтворювати» Старе місто, що найкращий шлях – не морочити голову всякими-різними дослідженнями (які, одначе, провели в Ельблонзі!).

Для Фенцура цей шлях занадто складний. Він не доктор архітектури, не історик архітектури, не дослідник, не реставратор, не експерт з регенерації історичних міст. Він не написав жодної сторінки наукової статті.

Фенцур – типовий адміністратор, який хоч і навчався на архітектора, але професійно не працював, а значить професійно не виріс і навіть деградував. Але він уявив, що має право стати в один ряд з професіоналами, котрі присвятили вивченню і реставрації пам'яток все життя. Фенцур просто хоче грошей, використовуючи своє службове становище.

Ми писали про те, що Фенцур сам проектує і сам собі погоджує проекти. Але не все так просто! У нашій історії є ще одна сторінка - справжній детектив про те, як проектує Фенцур, як створює свій «фенцурленд» – місто для тих, хто не має ані історичної пам’яті, ані звичайного естетичного почуття.

У 1994 р. інститутом НДІТІАМ був розроблений проект відтворення забудови трьох ділянок північного кварталу Польського ринку з пристосуванням будинків, що з боку вул.Зарванской, під готель. У складі проекту була велика історична довідка на 48 сторінок тексту і 37 ілюстрацій.

008511_1

008511_2

008511_3

008512_1

008512_2

008512_3

Проект, розроблений київськими реставраторами О.Пламеницькою, Є.Пламеницькою і А.Тюпичем, співробітниками інституту НДІТІАМ, вчена рада заповідника під керівництвом В.Фенцура не затвердила. Ну як Фенцур міг затвердити цей проект, якщо задумав його привласнити?

Ось як виглядав київський проект:

008513_1

008513_2

008513_3

008513_4

008513_5

008513_6

Нагадаємо, що при дослідженні фундаментів будинків на Польському ринку, 4-а Євгенія Пламеницька виявила залишки середньовічних дерев'яних жител 12 – 13 ст. Вже одне це було приводом звернути увагу на сусідні будинки і провести по них дослідження так само скрупульозно. Але саме цього якраз Фенцур найбільше боявся! Бо після того, як йому до рук потрапили десятки томів документації історико-опорного плану Старого міста та проектів, розроблених у НДІ теорії та історії архітектури Ольгою Пламеницькою, у нього в повному розумінні слова дах знесло! Такі матеріали! Стільки виконаної роботи! Готові проекти! Не сумнівайтеся, вони досі у повному складі лежать в архіві заповідника, з кольоровими кресленнями на планшетах. А в цих томах - архівні матеріали, плани, фасади кварталу на різні історичні етапи, проекти фасадів будинків. Ні, віддати таке комусь (і тим більше законному автору роботи) Фенцур не міг! Хоча знав, що за законом про авторське право мав запросити для проектування будинків як мінімум автора проекту регенерації!

Але Фенцур не вагаючись вирішив проекти Пламеницької заховати (благо - їм вже 20 років!) І зробити вигляд, що всі дослідження необхідно виконати заново і що це все його робота! Адже це щасливий привід – взяти гроші від забудовників, які поняття не мають, що Фенцур просто передрав чужі дослідження і видав їх за свої.

Правда, коли підвали розкопали, їх потрібно було хоч якось поміряти. Як їх міряли і досліджували - це назавжди залишиться таємницею Фенцура. Дарма, що ділянка знаходиться поряд з тим місцем, де реставратори нашли житло 12-13 ст. – на ній все одно нічого не знайшли.

Все відбувалося по накатаній схемі. Виділення двох ділянок для «відтворення втраченої забудови».

008514

008515

Формально видали містобудівного обгрунтування.

008516

Навіть формальною розробкою реставраційного завдання дирекція заповідника себе вже не обтяжувала. Навіщо? Адже Фенцур сам збирався досліджувати, проектувати і погоджувати свій власний проект!

І Фенцур швидко приступає до розробки проектів. Надворі – 2006 рік. Пройшло 15 років з часу розроблення проекту регенерації кварталу. Можна сміливо діяти – всі вже все забули, що там понапогоджували на міністерських радах. А хто досі пам’ятає, до тих Фенцур знає особливі підходи.

Кутовий будинок на розі Зарванської, запроектований Є.Пламеницькою, Фенцур не змінює. Хоча все, до чого він торкається навіть мимохідь, спотворюється. Він все ж змінив форму даху. На ньому з’явилися лежачі вікна та примітивна стінка мансарди. Дах – як капелюх у людини. Змінилася форма – змінився образ. Таке поняття як образ Фенцуру просто незрозуміле. Зато зрозумілі інші речі. Був будинок авторства Євгенії Пламеницької, став – Василя Фенцура. Але реалізація у виконанні Фенцура перетворила будинок на картонний макет, пофарбований силікатними фарбами під знаменитим фенцурячим червоним дахом! Червоні дахи світлофорних кольорів – то фішка Василя! Старе місто на очах перетворюється на «фенцурленд» і червоніє від сорому.

008556

Одною ділянкою – по вул.Зарванській, 18, він все ж «поділився» з ВАТ «МеНас». Просто провів проект і оплату робіт через цю структуру (так виглядає зі штампів на кресленнях), але проект розробив сам. Але чи сам?

Довго не думаючи, Фенцур «запозичив» фасад будинку по вул. Зарванській з проекту регенерації О.Пламеницької 1991 р., а дах – з проекту 1994 р. Євгенії та Ольги Пламеницьких та А.Тюпича. Тяжко напрацювавшись, Фенцур вніс свій єдиний власний штрих в проект – замість мансардних вікон, форма яких була характерна для ХІХ ст., він запроектував три собачі будки. Ось власне і все, що у творчому пориві створив талановитий архітектор – «автор проекту» Василь Фенцур. По науковому це називається плагіат, по народному – звичайна крадіжка! Але Фенцуру потрібна кількість реалізованих проектів!

Порівняйте проекти О.Пламеницької:

008517

та проект Василя Фенцура:

008518

і знайдіть 10 відмінностей!

Збудований будинок О.Пламеницька, напевно, побачила вже у завершеному вигляді, адже у Старому місті будують швидко.

008519

Заради справедливості зазначимо: Фенцур попрацював над генеральним планом ділянки і планами поверхів будинку. Дивно, однак, що ділянка виділялась під «об’єкт інфраструктури туризму», а проект розроблено під «двохквартирний житловий будинок з офісами». Але менше з тим! Головне що Фенцур заробив, не дуже напружуючись. Правда, він чимало потрудився, погоджуючи власним підписом і печаткою директора заповідника «власний» твір.

008520

008521

008522

008523

008524

008525

Креслення Фенцура нагадують такий собі котеджний будиночок, недбало викреслений для будівництва в заміській зоні. Аж ніяк це не схоже на проект відтворення втраченої історичної забудови в національному заповіднику. Щось там історичного все ж було, бо є план підвалу, на якому ненав’язливо зазначено «відтворити кам’яне склепіння по збереженому фрагменту» та «реставрація кам’яної кладки». Ось нарешті єдине місце в проекті, де раптом з’явилося слово «реставрація»!

Але ж існує дозвіл державної служби з питань національної культурної спадщини «на проведення земляних робіт по розкриттю фундаментів втраченої історичної забудови» пол вул.Зарванській, 18 та пл.Польський ринок, 4-Г. В ньому сказано, що археологічний нагляд за проведенням земляних робіт здійснює співробітники відділу наукових досліджень Національного історико-архітектурного заповідника «Кам’янець». Без жодного відкритого листа, як передбачено законом. Але менше з тим!

Дозвіл датований 18 грудня 2007 року.

008526_1

008526_2

Стривайте, але ж робочий проект розроблено у 2006 році, і в ньому показано вже розкопані підвали.

008527_4

008527_3

008527_2

008527_1

Ви запитаєте – якого часу ці підвали? Ну звичайно ж другої половини 19 століття! Все в заповіднику датується 19 століттям, нічого ранішого немає, середньовіччя існує тільки в архітектурних фантазіях тих, хто пише наукові статті.

Розхоробрившись, Василь Фенцур заходився проектувати будинки з боку Польського ринку. Його наступною жертвою стали два будинки № 4-г, поряд з будинком Євгенії Пламеницької з красивим барочним фронтоном. Тут, в кількох метрах, Пламеницька натрапила на житло 12–13 ст., тут були якісь підземні ходи, що йшли в бік ратуші. Але на дослідження у Фенцура немає часу.

І ось тут він напроектувався досхочу! Він не став ні з ким ділитися. Навіщо? Є опорний план Пламеницької.

008530

Є історична довідка, написана 12 років тому київськими науковцями. Є креслення вигляду кварталу на різні періоди, також опрацьовані киянами. Фенцур повихоплював з них окремі аркуші, аби створити видимість «наукової роботи».

008531

008532

Є проект регенерації О.Пламеницької з кресленнями.

008533

Є методика проведення робіт, викладена в роботі київського інституту. В ній – бачення історичного вигляду кварталу.

У Василя Фенцура бачення інше. Все свое розуміння об’єкта Фенцур виклав у пояснювальній записці, з якої можна отримати «вичерпне» уявлення – коли з’явився будинок, що в ньому цінного, на який період його відтворюють.

008528

008529

Ви не знайшли цієї інформації? Ми теж!

Ну то й що, що всі підвали кварталу належать до середньовіччя? За обмірами Фенцура цього не скажеш.

008534

008535

008536

У «фенцурленді» усе має виглядати на 19 сторіччя! Ну не вміє Василь проектувати! Його «історичний» Кам’янець не має історії – так легше, бо не треба до чогось прив’язуватись.

І Фенцур спрощує вигляд будинків. Так спрощує, що не соромно сказати: він створив власний проект за власним смаком і власним розумінням архітектури як мистецтва!

008555

008537

008538

008539

А далі – технологія. Плани поверхів, розрізи, технічні показники. Ось таким вийшов проект у Василя Фенцура.

008540

008541

008542

008543

008544

008545

008546

А ось так тепер приречена виглядати середньовічна ринкова площа. З «кам’яницями» гаражного типу…

008547

008548

008549

З собачими будками на дахах…

008551

Таким тепер є історичне середовище «фенцурленда» від директора заповідника Василя Фенцура.

008552

І зауважте – в ньому постійно відчувається присутність нового міста – його новобудови все частіше попадають у краєвид площ і вулиць Старого міста.

008553

Всі матеріали в нормальній якості


  • 1
Який дивовижний матеріал ви збираєте, велике вам дякую, що витрачаете свій час, а може й кошти на це!З кожним днем у старому місці залишаеться все менше старого і все більше нових забудов, з якими ми напевно, що нічого не може вдіяти, так шкода, що наше місто перетворюється не на заповідник, а у казна-що! Дякую вам ще раз за цей прекрасний матеріал!!!

Це страшне. Чому громада мовчить? Це ж гріх!

  • 1